Нагородження непричетних і покарання невинних. Влада все нахабніше протягує відверто реваншистські рішення – В’ятрович
Від закликів до єдності і спільної протидії ворогу на внутрішніх і зовнішніх фронтах майже не лишилося й сліду. На порядку денному у «слуг народу» – нагородження непричетних і покарання невинних, пише ексочільник Інституту нацпам’яті та депутат від “ЄС” Володимир В’ятрович.
А ще – все нахабніше протягування відверто реваншистських рішень. Лише на найближчому засіданні парламенту «слуги» планують проголосувати щонайменше три відверто шкідницьких рішення.
Тож кожен, хто голосуватиме за закон про медіа в його нинішньому вигляді, голосуватиме за знищення заборони в медіа фонограм і кліпів російських співаків, за зведення нанівець переліку артистів-рашистів, за повернення фільмів і концертів з фігурантами цього переліку, за можливість безкарно порушувати на 10% квоти на українські пісні на радіо і багато інших пом’якшень для «русского міра».
Заяви, що ці норми з такою впертістю викидаються з тексту законопроєкту, щоб їх, можливо, повернути у другому читанні – абсурд. Єдиний справді надійний спосіб зупинити цей реваншизм – не дати ухвалити такий текст у першому читанні. Що ніяк не зашкодить ні євроінтеграції, ні якості закону.
По-друге, через поправки 20 і 21, включені в текст законопроєкту 5616, хочуть повернути куріння в громадські місця. За десять років українці встигли вже забути про тютюновий дим у закритих приміщеннях кав’ярень як про поганий сон. Але «слуги народу» хочуть це повернути. При цьому законопроєкт зовсім на іншу тему, і ніяк не стосується куріння. Біля нього, як і біля закону «Про медіа», в розданому депутатами порядку денному стоїть прапорець ЄС. Щоб депутати, як собака Павлова, рефлекторно голосували «за». Але голосувати за цей проєкт можна лише вилучивши поправки 20 і 21.
Якщо вже зараз влада безпідставно й безкарно переслідує політичних опонентів, військових та волонтерів, то з ухваленням цього закону можна буде просто всіх незгодних оголосити «терористами», а далі – як на росії чи в Білорусі.
Ті, хто збирається за все це голосувати – ви справді вважаєте, що саме за це бореться, стікаючи кров’ю, український народ, а кращі його сини і доньки кладуть у бою своє життя?
Чи є межа цинізму у тих, хто все це пхає в сесійну залу?
І чи є гідність у народних депутатів? Яким достатньо відмовитися тиснути зелені кнопки за все, біля чого ляльководи намалювали європейський прапорець. Тобто в інтересах українського народу, а не партій, вождів чи корпорацій якісно виконувати свою роботу.
Кожен вирішує сам. А громадяни України мають зробити висновки і дати оцінку таким голосуванням.