ПІДПИШИ ПЕТИЦІЮ №12850! Мене попросили про інформаційну підтримку саме з огляду на ну дуууже сильний кулуарний спротив саме цьому перейменуванню – Забужко

Read in Google News!

А тепер, шановне товариство, берімось до справи серйозно. Комеморативні практики в міському просторі – річ взагалі смертельно серйозна: ті, чиїми іменами ми “запечатуємо” свої вулиці, – це, крім усього, ще й “обереги” з відповідним знаком, і якщо у вас в місті проспект зветься іменем Жукова, то це явне запрошення одного дня пройти по ньому парадом російським танкам, пише українська письменниця Оксана Забужко.

А вулиця Булґакова – підморгуючий сигнал тим, хто вірить, що “вся ета малоросійская опєрєтка нєнадолґо”, – як син моєї однокласниці, що в 2014 втік із Києва аж у Краснодар “пєрєсідєть”, бо його тут “тошніло от бандеровцев”, ну і т.д. – недарма в 1989 обов’язковою умовою виведення радянських військ із Східного Берліна і возз’єднання Німеччини кремль поставив – незайманість берлінської топоніміки: доки зберігаються всі ті Карл-Маркс-пляци й кафе “Москау”, доти запрошення до колишніх окупантів “вернутись і правити” лишається в силі, скільки б років не минуло: ніхто не в безпеці!

І, відповідно, якщо вуличка в історичному серці Руси-України, між Софією й Михайлівським, зватиметься не ім’ям Сталінової улюблениці-МХАТовки (ото позабивалось нам під нігті тих Сталінових улюбленців!) – а Вченого, який поклав життя на те, щоб зберегти для нас ТОЙ Київ, – значить, він і надалі його нам берегтиме.

Так ось, любі мої кияни. У нас із вами лишається рівно два тижні, щоб закрити підписи під петицією за повернення в київський простір Миколи Макаренка (1877-1938). Потрібно ще трохи менше 2200 підписів – приблизно по 150 щодня.

Реально? Цілком, але тільки якщо це РОБИТИ, а не сподіватись, що “воно само”. Тільки в підписниках на цій сторінці киян найбільше – 32 558, тобто якщо кожен 15-й зайде на сторінку петицій Київміськради або в Київ Цифровий і клікне на петицію №12850, на ґудзик “Підписати”, – ми все встигнемо. (Або якщо з тих, хто вже підписав, кожен намовить ще одного знайомого зробити те саме, – дрібничка, а разом все змінює!)

А вже після того, як ми “проб’ємо” цю петицію, я вам розкажу, чому я в це вплуталася (сподіваюсь, ніхто не думає, що я довгими зимовими вечорами од безділля петиції в міськраду сочиняю?), – поки що лиш натякну, що мене попросили про інформаційну підтримку саме з огляду на ну дуууже сильний кулуарний спротив саме цьому перейменуванню! (Авжеж, у Києві, як і в Берліні, теж є кому гріти місця сталінським улюбленцям – дбати, щоб їх не поменшало, і вити хором “караул!”, коли їх таки, нівроку, меншає, – не Булґаковим єдиним!)

Отож до праці! СКАЖИ СТАЛІНІСТАМ “НІ” – ПІДПИШИ ПЕТИЦІЮ №12850!

ЛИШИЛОСЬ 14 ДНІВ!

Читай у Google News!