Україна повертається до загальних лозунгів замість руху до НАТО

Read in Google News!

У середу, 11 березня, новопризначений міністр оборони Андрій Таран заявив, що адаптація Збройних сил України до стандартів НАТО є недосяжною метою найближчим часом. Раніше він звільнив каперанга ВМС ЗСУ, який відповідав за євроінтеграцію. Журналіст “Прямого” Ігор Кромф розбирався чи дійсно стандарти НАТО такі недосяжні.

Міністр говорить загальні фрази, а базовий перехід можливий за два роки

“Це перш за все показує ставлення, яка зараз панує в сумлінні міністра оборони, стосовно перспектив розвитку Збройних Сил. Також це ілюструє оцінку поточної ситуації. І це заява, що не може викликати щонайменше недорозуміння”, – розповів у ексклюзивному коментарі “Прямому” перший заступник очільника парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Михайло Забродський.

За його словами, під час засідання комітету чинний міністр говорив шаблонними фразами та не озвучував жодних конкретних цифр чи фактів.

“На моє пряме запитання, яке було поставлене на засіданні парламентського комітету, стосовно того, чи є це опосередкованою зміну руху та напрямку [розвитку ЗСУ], міністр пояснив, що йдеться лише про наразі, тобто лише найближчим часом. Після чого повторив загальний набір фраз, які ми чуємо до цього 25 років куди ми рухаємось. На жаль жодних зрозумілих пояснень ми не почули. Але було сказано, що все повинно бути оцінене, прораховане, проаналізоване і після цього повинні бути визначені всі шляхи протидії загрозам, які наразі існують. Ось такий от набір майже стандартних лозунгів, які з одного боку неконкретні, без будь-яких деталей, з іншого боку — він ідеологічного витриманий”, – розповів Забродський.

Своєю чергою ексрадник п’ятого президента України Петра Порошенка та відомий волонтер Юрій Бірюков вважає, що “стандарти НАТО були досяжною метою”.

“Стандарти НАТО — це ж не про розмір заробітної плати, це залежить від економіки. Стандарти — це технології й протоколи, системи та взаємодії. Це, в тому числі, скасування старих статутів (упс, Зеленський ветував закон про скасування стройового Статуту). Стандарти НАТО були досяжною метою! І в цьому році вперше в Києві повинна проходити парламентська асамблея НАТО-Україна! І планувалося саме там і звітувати про завершальні етапи! Ау! Нові! Зелені! Ви тепер будете розповідати про недосяжність мети? Як корабель назвеш, так він і попливе. І якщо Міністр Полторак ставив завдання відповідати, то міністр Таран цю задачу згортає. Корабель приплив”, – написав Бірюков у Facebook.

В інтерв’ю “Радіо Свобода” ексміністр оборони Андрій Загороднюк зауважив, що “такі заяви викликають стурбованість”.

“Як можна серйозно говорити про те, що ми йдемо в НАТО (нагадую, що про це написано і в Стратегії національної безпеки, яку ми ухвалили менш ніж місяць тому, і в Конституції України) і при цьому одразу ж відмовлятися від переходу на стандарти? Адаптація і запровадження стандартів є частиною інтеграції і не можна робити одне без іншого. Крім того, вони значно посилять ефективність наших підрозділів, а отже, – обороноздатність країни”, – наголосив Загороднюк.

За словами ексміністра, перехід запровадження ключового пакета — це питання двох років. “Цілком реалістично – щонайменше щодо ключового пакета і десятків технічних стандартів, так щоби через два роки ми могли говорити про здійснення переходу”, – додав Загороднюк”.

Що ж таке “Стандарт НАТО”?

Якщо звіритись з AAP-03 Directive for the production, maintenance and management of NATO standartization docements, то стандарт НАТО — це документ, розроблений та оприлюднений в рамках процесу стандартизації НАТО. Якщо керуватись тим же документом AAP-03, то стандартизація НАТО – процес, котрий впроваджується в будь-яку діяльність НАТО.

Стандарти НАТО, як правило, поділяються на три голові напрями: адміністративні, оперативні та матеріальні.

Оперативними стандартами називають документи зі стандартизації НАТО, які конкретизують концептуальні, організаційні чи методологічні вимоги, що дозволяють установам, організаціям або силам виконувати свої функції чи завдання. Таких стандартів десь близько 49 відсотків від усіх стандартів.

Матеріальними стандартами називають документи зі стандартизації НАТО, які визначають загальні технічні вимоги до матеріалів протягом їх життєвого циклу. Матеріал може охоплювати системи, зокрема системи консультацій, управління та підсистеми озброєння, інтерфейси, вузли, компоненти, запасні частини та витратні матеріали, в тому числі боєприпаси, паливо, інвентар, тощо. Таких стандартів десь близько 50 відсотків від усіх стандартів.

Адміністративними стандартами називають документи зі стандартизації НАТО, які сприяють Альянсу в управлінні в різних областях, зокрема, термінологію, фінанси, людські ресурси та військові звання. Таких стандартів займають не більше 1% від усіх стандартів.

Якщо все це перевести на людську мову, то стандарти НАТО — це сукупність документів, що унормовують будь-яку діяльність збройних сил країн-учасниць і підводять під один спільний знаменник. Така стандартизація стосується всього функціонування такої інституції, як збройні сили, а також частково і всієї оборонної політики країни.

Так а що в Україні?

Впроваджувати стандарти НАТО Україна зобов`язалась ще більше 20 років тому.  У1997 році, після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору. У 2014 році в межах Уельського саміту започатковано Ініціативу з питань розвитку взаємосумісності з оперативними партнерами. Це дало поштовх до більш активного ухвалення та впровадження натівських стандартів в Україні.

У 2015 році Україна оголосила амбітну мету, яка увійшла в усі стратегічні оборонні документи держави — перехід на стандарти НАТО до 2020 року.

В Україні не ведеться реєстр, скільки саме стандартів НАТО перебуває на розгляді або плануються до впровадження. Існує лише інформація про уже впроваджені стандарти НАТО. Якщо порівняти досягнення України з відповідними показниками країн-членів НАТО, особливо тих, які приєдналися відносно нещодавно і які Україна розглядає, як приклад для себе, то стає зрозуміло, що Україна вже зараз демонструє цілком позитивну динаміку у цьому процесі. Зокрема, Україна впровадила навіть більше стандартів, ніж член НАТО з 2017 року – Чорногорія.

Весною 2019 року Альянс востаннє характеризував Цілі партнерства України.  У НАТО схвально оцінили такі кроки, як створення аудиторської програми Міністерства оборони, розробку нової системи управління персоналом в Міноборони та ЗСУ, навчання українських військових англійській мові, впровадження певних компонентів J-структури у сфері розвідки, розробка законодавства, що регулює діяльність військової поліції, розбудова медичної спроможності у лавах ЗСУ тощо.

Окрім того, саме в рамках процесу переходу на стандарти НАТО було створене Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації при Міністерстві оборони. Також розроблено “Тимчасову інструкцію з організації робіт в МО України та ЗСУ щодо впровадження стандартів НАТО”.

Замість підсумків

Можна багато говорити про сумісність чи не сумісність стандартів НАТО й українського Міністерства оборони зі Збройними Силами в комплексі. Однак, не помітити, як якісно змінились Збройні Сили України протягом останніх шести років — неможливо. Зокрема, це було можливо і завдяки тому, що останні шість років обидва міністри оборони — Степан Полторак та Андрій Загороднюк мали одну візію — вступ України до НАТО.

Тепер же, після заяв Андрія Тарана про те, що “цілком реальна мета — максимальне забезпечення здатності Збройних Сил України взаємодіяти з силами Альянсу” – є загрозою, що курс України на євроатлантичну інтеграцію може бути зупинений. А зупинка такого руху означає лише розворот в сторону капітуляції.

Читай у Google News!