“Кидалово, борги, судові позови”. Тендер на постачання реактивного пального для МО виграла “МГК Рейл” – директор Консалтингової групи

Read in Google News!

Днями новостворена агенція з оборонних закупівель провела тендер на постачання реактивного пального на найближчі два місяці. Це пальне для літаків. Обсяг – 15 тис т – величезна цифра для ринку, враховуючи специфічність цього товару та його постачання у поточних умовах. Переможцем було визнано таку собі “МГК Рейл”, яка запропонувала ціну 39,900 грн/т, тобто сумарна вартість майже 600 млн грн, пише директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

“Проблема в тому, що я не знаю, хто це. І не я один! Витратив три години – на ринку теж ніхто не знає. Одного таки знайшов, каже: був разовий досвід, більше не хочемо, решту шукайте в інтернеті. Поліз в гугл. Кидалово, борги, судові позови – ось що я знайшов. Компанії ‘Конкорд Петролеум’ переможець ‘керосинового’ тендеру вже рік винен 66 млн грн за дизпальне. Як такі персонажі виграли тендер Міноборони по стратегічній позиції?” – запитує Куюн.

“Виявляється, невідомим чином були змінені умови доступу до торгів та підписання договору. Якщо раніше для участі у торгах Міноборони претендент мав внести тендерне забезпечення (до 3% або близько 18 млн грн у нашому випадку) та за виконання договору (до 5%, 30 млн), то на “керосиновому” тендері таких вимог не висувалося!

Свого часу цей бар’єр був побудований саме для запобігання тендерним тролям та несумлінним учасникам. Це була справжня проблема як у Міноборони, так й УЗ: на конкурс заходив невідомо хто, вигравав з неіснуючою ціною на неіснуючий ресурс, а потім намагався або переглянути ціну або продати наступному претенденту право на переуступку підряду. Коли не виходило, просто зникав. А покупець втрачав дорогоцінний час й часто залишався без пального (залізниця навіть брала пальне у борг). Схоже, ми маємо таку ситуацію знов”, – наголосив він.

Куюн зазначив, що собівартість імпорту реактивного палива з постачанням у лютому буде становити не менше 43,500 грн. До цього додається прибуток постачальника, а також інші ризики, які можуть виникнути в процесі виконання цієї термінової поставки.

“На що розраховують джентльмени удачі з “МГК Рейл”? Схоже, на своїх партнерів у нетрях Міноборони. Вдалося з’ясувати, що це вже не перший досвід компанії: минулого року вона також виграла тендер й теж на авіагас. За моїми даними, постачання на квітень закінчилось у вересні. Кажуть, змінювалась й ціна, але прослідкувати це наразі неможливо.

Питання: чому підрядники із негативним досвідом знов мають доступ на торги? Чому тендери МО знов стали прохідним двором для будь-кого? Де належні кваліфікаційні вимоги, де запобіжники, де робота служб безпеки в решті решт?

І головне: якщо армія залишиться без реактивного палива, а ця вірогідність з такими результатами тендеру зараз майже 100%, до яких наслідків це може призвести та хто за це відповідатиме? Це вже буде не зрада, це вже називається диверсія”, – підсумував він.

Читай у Google News!