Темні сторони нового закону про столицю
3 жовтня Верховна Рада прийняла в першому читанні новий закон “про столицю”, що підігріло і без того не холодну війну між командою Зеленського та Кличком. Ціна питання – Київ, з його двома мільйонами виборців і більш ніж двомільярдним бюджетом в доларах.
LIGA.net поговорила з юристами, урбаністами, експертами з містобудування та з’ясувала, які темні сторони нового законопроекту.
Автоматична масова легалізація скандальних забудов. Ця лазівка доступна завдяки положенню закону, що дозволяє змінювати цільове призначення землі в Києві автоматично після прийняття Генплану. Зараз це призначення без окремого рішення Київради змінити неможливо. У разі прийняття законопроекту, таке рішення Київради вже потрібно не буде. Таким чином, всі земельні ділянки, видані під школи, лікарні, інститути можна буде автоматично змінювати на земельні ділянки під багатоповерхові будинки.
27 депутатів можуть прийняти рішення від імені всіх киян. Вимагати позачергового скликання засідання Київради може третина депутатів. Наприклад, якщо за 10 днів повноцінне засідання провести не вдасться, ця третина депутатів може скликати і провести засідання самостійно, а в разі відсутності секретаря Київради – вибрати головуючого з числа присутніх, який і підпише прийняті цієї третю рішення.
Відсутність інформації про організацію роботи Магістрату. Якщо до магістрату переходить виконавча влада, то в його основі повинен бути колегіальний орган, наприклад, виконавчий комітет. Оскільки в чинній редакції закону відсутня інформація про його структуру та організацію діяльності, Магістрат не зможе запрацювати.
Розширення повноважень районних депутатів. Зокрема, передача розробки ДПТ (детального плану розвитку), на підставі якого виділяються землі. Обсяг повноважень депутатів при їх бажанні може паралізувати київське самоврядування. У місті може початися хаос, якщо буде будуватися те, що не планувалося в генеральному плані, але утвердилося в ДПТ.
Ризик неправильного районування. Десять районів – не найоптимальніше кількість для Києва, для задоволення потреб місцевих жителів їх повинно бути більше.
Закон суперечить положенням Конституції. Зокрема:
- Федералізація території України. Законопроект визначає особливості майже всіх сфер життєдіяльності міста, який повністю або частково відрізняються від інших міст на території України.
- Особливості бюджетного фінансування Києва. Бюджет буде формуватися з міського та районних бюджетів столиці. За Конституцією це має визначатися Бюджетним кодексом України, а не законопроектом.
- Скасування можливості презентувати проект рішення в порядку місцевої ініціативи. Це зменшить роль жителів в управлінні містом, зводячи її лише до голосування на виборах за Київрада.
- Окрема виборча система на місцевих виборах в Києві – поява районних депутатів.
- Неконституційні повноваження мера підписувати міжнародні договори. За Конституцією це право є тільки у Президента, прем’єр-міністра і міністра закордонних справ.
- Встановлення правил для райрад. Згідно з Конституцією, повноваження районних рад в Києві визначаються рішеннями Київради. Зараз це робиться в обхід міськради, на думку співрозмовників LIGA.net це може закінчитися визнанням норм закону неконституційними, що поставить під загрозу створення райрад.