“Пункти незламного піару” повісили на місцеві бюджети
На перший погляд, ідея дійсно потрібна і актуальна. З одного боку, це – можливість для менш захищених людей, переселенців з окупованих територій, пережити надважку зиму у прийнятних умовах, із розумінням, що у критичний момент є місце, де вони можуть отримати допомогу. Та з іншого, по суті, нічого нового на Банковій не вигадали, щозими в Україні відкривались пункти обігріву, просто тоді для них не вигадали гучної назви. про це йдеться у журналістському розслідуванні видання “Главком”.
Тому на місцях викручуються, як можуть. Відділ культури та туризму Карлівської міської ради на Полтавщині купив у місцевого підприємця бензинового генератора за 41,2 тис. грн. У системі електронних закупівель ProZorro замовник так і прописав: «Бензиновий генератор (25494 Генератор GB640Е) для забезпечення функціонування «Пункту незламності».
Власні кошти також витрачають й інші органи місцевого самоврядування. Байковецька сільська рада Тернопільського району замовила у нафтотрейдера «Окко-Постач» шість тисяч літрів бензину та дизпальним на суму 324 тис. грн для забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури та пунктів незламності; управління освіти Чернігівської міської ради заплатило 97,2 тис. грн на дизпальне для генераторів, що працюватимуть у пунктах незламності; Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №17 теж вишукала 10 тис. грн на бензин «для забезпечення безперебійної роботи пунктів незламності».
“Важливо розмежовувати поняття піару та турботи за людей. Для чого організовувати пункти незламності у громадах, які за своєю суттю є звичайними селами? Хіба хтось у селі піде до школи грітися? Люди у власних домівках розпалять грубки та котли, які працюють без електроенергії, і переживуть холоди. При цьому на рівні центральної влади стоїть чітке завдання – відкривати “Пункти незламності” у таких громадах”, – поскаржився один із заступників міського голови.