The Hill: Опір російських регіонів центральному уряду зростає
Read in Google News! 
В той час, як президент Володимир путін святкує 20-річчя свого перебування в Кремлі та намагається показати себе могутнім світовим лідером, його країна починає тріщати по швах. Звісно, революція на кшталт української, яка б повалила корумпований авторитарний режим, навряд чи можлива в Москві. Але опір різних російських регіонів центральному уряду, який всі зневажають, набирає сили. Про це пише старший науковий співробітник Центру європейського політичного аналізу Януш Бугайський для The Hill.
російська економіка вже кілька років знаходиться у стані стагнації, стандарти життя продовжують падати, а бідність зростає. Демографічна статистика свідчить про скорочення населення, високу смертність, низьку народжуваність та зростання еміграції.
Читайте також: кремль свідомо “махлює” з поняттями етнічний росіянин
Хоча росія називає себе федерацією, насправді це централізоване неоімперіалістичне утворення, яке, на відміну від Великої Британії чи Франції, не змогло розібрати свою імперію і збудувати сучасну громадянську державу.Федерація складається з 84 федеральних суб’єктів. Серед них 22 – це республіки неросійських національностей Надволжя, Північного Кавказу й далекосхідних провінцій. І навіть у тих регіонах, де росіяни домінують як етнос, дедалі більше мешканців відчувають відчуженість від Москви та унікальну місцеву ідентичність.
Впродовж минулого року масові протести стали частішими й масштабнішими. Вони стосувалися звички Москви скидати своє сміття на півночі Архангельської області й Республіки Комі, економічної експлуатації й придушення національної мови Татарстану й інших республік, побудови православних соборів у Красноярську, фальсифікації виборів у Бурятії, призначення чужинців на керівні посади в Калмикії й інших республіках, зміни кордонів між Чечнею й Інгушетією, а також зростання етнічної напруги в Дагестані.
Процес пробудження спостерігається в Сибіру, на Уралі, на Далекому Сході й Півночі, де ідентичність місцевого населення все більше відрізняється від тих, хто живе в Москві. Зі зростанням регіональної турбулентності, місцевих губернаторів можуть позбавити влади, якщо вони не будуть працювати над зміцненням своїх республік і регіонів.
На наступному етапі опору десятки російських регіонів можуть почати координувати свої вимоги щодо більшої автономії чи незалежності, а одночасні дії низки федеральних одиниць можуть ослабити спроби Москви придушити кожен з рухів, як це сталося під час розпаду СРСР.
Читай у Google News! 