Польський публіцист пропонує забезпечити Польщу та Україну ядерною зброєю

FacebookFacebook MessengerTwitterLinkedInTelegramPinterestPocket

Заступник головного редактора видання “Tygodnik Solidarność” Цезари Криштопа у своєму матеріалі аналізує взаємовідносини між Росією та євроатлантичним світом. Польський оглядач дорікає структурам Заходу за те, що, попри потужні власні ресурси, вони потурають агресії Росії, передає polskieradio.pl

“Звісно, я не знаю, чи ми приречені на воєнний сценарій. Не знаю також, як такий сценарій виглядатиме, чи нагадуватиме події на сході України, чи призведе до атомної руїни. Однак, на жаль, сценарій такого, чи іншого виду атаки Росії на Польщу, вважаю ймовірним”, – висуває тезу Цезари Криштопа.

Водночас, він звертає увагу на стратегічну мету Росії – відбудову хоча би часткової своєї сили періоду Радянського Союзу, “близьким закордонням” якого була Польща. Криштопа не виключає, що така мета примарна, що вона “становить лише оману для російського суспільства для того, щоб відвернути його увагу від занепаду російської держави, падіння прибутків від продажу сировин, відсутності модернізації промисловості, злиднів та крадійства еліт”.

На думку польського журналіста: “З нашого погляду це не матиме значення, машину запустили і навіть якщо вона котитиметься лише силою безвладдя, то, на жаль, ми розташовані на її колізійному шляху”.

Криштопа називає причини успіхів агресії Путіна. “Росія зрозуміла, що на Заході вона вважає суперниками ,,лідерів’’, які не гідні цього звання. Вона отримала такий досвід за попередні двадцять років. Росія зрозуміла, що не потребує армії Радянського Союзу, щоб утримувати Європу у патовому становищі. Вистачить рішучості. Рішучості, що відсутня у західних політиків. Завдяки рішучості вона може вести політику доконаних фактів”.

Як наголошує редактор часопису “Tygodnik Solidarność”, “Росія поглинула вже Чечню, частину Грузії, частину України, збила літак малайзійських авіаліній, хтозна, можливо, занурила кінці у смоленську катастрофу, загинули громадяни держав НАТО, а у другому випадку, також солдати НАТО. Шок якось швидко минув. Живемо далі, ніби нічого не сталося”.

Криштопа не бачить у Росії намірів зупинити агресію. “Росія перетинає чергові червоні лінії, повністю легковажить санкціями та понурими поглядами західних очей. Чому б вона не мала йти вперед? Може не сьогодні, може не завтра, але післязавтра? Тим більш, що механізм, який запустили, важко або неможливо зупинити. Пересічний росіянин, котрий у своїй уяві від падіння Радянського Союзу живе пригноблений, відчув кров. Путін запустив демона російського імперіалізму, який може ходити голодний і босий, але всі, а щонайменше менші сусідні держави, мають його боятися”.

Цезари Криштопа запитує: “що робити у настільки скрутному становищі?”, і відповідає: “Останнім часом я чую думки, які можна звести до твердження: „не дратувати Росію”. Не писати добре про Україну, яка бореться, не підтримувати її на міжнародній арені, і, однозначно, не поставляти їй зброю. Це має бути доказом прагматизму та реальної політики. Таке мислення дуже помилкове. Росія, приймаючи рішення про можливий конфлікт з Польщею, не братиме до уваги таких дрібниць. Звісно, вона може сприймати їх як привід, але якщо не матиме таких приводів, то знайде собі інші – це лише приводи”.

Попри ряд негативних успіхів агресії Путіна, Криштопа закликає до активності. “Ми можемо зупинити Росію, але у цій категорії ми не беззубі повністю. Ми можемо підтримувати Україну, яка надалі здатна зупинити Росію далеко від наших кордонів. Ми можемо впливати на ЄС задля посилення санкцій, формуючи коаліцію держав, які становитимуть противагу Німеччині, наприклад із Великобританією. Ми можемо вголос і на різних форумах казати про нашу підтримку для України, що, у нас були докази, впливає на мораль українців. Врешті, ми не повинні не брати до уваги продаж зброї Україні, а навіть дарування її. Я маю на увазі зброю, яка лежить у наших складах, і яку ми плануємо замінити на західну або власну”, – пише польський аналітик.

Наприкінці Цезари Криштопа пропонує забезпечити Польщу та Україну ядерною зброєю: “Як би це не звучало фантастично, ми повинні подумати про свою ядерну зброю або в рамках NATO NUCLEAR SHARING, або треба, використовуючи власну атомну енергетику, спробувати побудувати її власним зусиллям. Технологію доставки має Україна, з якою у цьому питанні можна домовитися, і це становить додаткову користь нашої підтримки Києва”.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

FacebookFacebook MessengerTwitterLinkedInTelegramPinterestPocket