УПА проти Гулагу. Якщо ми виявились сильніші од них тоді, то тепер їх чекає остаточний розвал, аж до головної їхньої “вишки”

Read in Google News!

Що ж, подивилась і я те відео, де Прігожин вербує на війну в Україну зеків на зоні. Виглядає жалюгідно, як сцена з фільму “Червоний” (де тільки зеки і вдалися, бо наші автори виросли на, простигосподи, мужествєнному pузкому кіні, і з нього й “бандерівців” собі уявляли…), – і важко позбутись відчуття, що ось це шоу з Прігожиним, який “косить під кіногероя”, в головній ролі, і є найвище досягнення російського кінематографа – зразу ж наступна стадія за Хржановським, пише українська письменниця Оксана Забужко.

Але цікавіше тут інше. Дедалі явніша й невідворотніша криміналізація російської армії, паралельно з “Гулагізацією” всієї росії (країна = зона, гебня = адміністрація, блатні = ВОХР, інтеліґенція = КВЧ), оголює й головний механізм цієї війни: дедалі виразніше проступає крізь неї, відмасштабована до розмірів “країна на країну” – війна “УПА проти Гулагу” (1948-1956).

Подумайте, будь ласка, цю думку всерйоз, панове історики. Відірвіться трошки від наративу ДСВ – і “увімкніть” для аналогій значно ближчий, хоч і гірше досліджений прецедент: “таємної” (не висвітлюваної в радянській пресі) підпільної війни УПА проти СРСР на часовій дистанції від Красноярська-1948 (де вперше в історії Гулагу “політичні” побили “блатних”, і вперше росія почула крик власної поразки: “вишка, спасі, нас бандери убівают!”) – і до Кенґіру-1954 (про який я вже писала не раз, в т.ч. на цій сторінці). То була війна, в якій НАШІ ПЕРЕМОГЛИ (врятувавши, на хвилиночку, 15 млн. життів: саме стільки вернулося з Гулагу внаслідок “хрущовської реформи”!) – зокрема й тому, що армія невільників-бандитів, при хоч трохи співмірному озброєнні, не має шансів проти армії вільних людей, які б’ються за свободу своєї країни.

І якщо ми виявились сильніші од них ТОДІ (без своєї держави, без міжнар. підтримки, без, поза людським, жодного ресурсу взагалі!) – то що ж дивного, що тепер, коли вони прийшли загребти в свій Гулаг уже цілу Україну, їх чекає розвал повний і остаточний, аж до головної їхньої “вишки”?

Вчімо історію, панове. Нема нічого практичнішого, ніж адекватна картина світу. Бо, як завважили наші предки, брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся.

Carthago delenda est.

Читай у Google News!