Експерт щодо держоборонзамовлення: Половина програми виконана на 50%, решта – або взагалі не виконана, або виконана на рівні 10%

Read in Google News!

Попри те, що Міноборони роками звітує про високі показники освоєння бюджетних коштів на закупівлі військової техніки, забезпечувати армію транспортом, тепловізорами, генераторами, дронами та квадрокоптерами досі змушені волонтери. Про це заявив військовий експерт-аналітик НАКО Олександр Саєнко, передає liga.net.

За його словами, ухвалений у 2020 році закон мав стати початком переходу до більш прозорої євроатлантичної системи закупівель, однак низка положень закону лише сприяють продовженню традиції необґрунтованого та надмірного засекречування, а велика кількість колізій та прогалин у ньому призвела до фактичного блокування оборонних закупівель – як за старою, так і за новою моделлю.

“Як наслідок, у 2021 році стан виконання програми розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки, засобів та обладнання досить невтішний. Упродовж 2021 року Міністерство оборони оголосило відкритих закупівель на суму 21,07 млрд грн, 66% з них – не відбулися, – сказав Саєнко. – Тож кількість продукції оборонного призначення, що таки надійшла до ЗСУ у межах держзамовлення в обсязі 100%, – це лише шість позицій з 37. Водночас половина програми виконана на 50%, решта – або взагалі не виконана, або виконана на рівні 10% від запланованого”.

На думку експерта, критична ситуація склалася із пальним. “Вдалось закупити лише на половину від запланованої суми (на 2,6 із 5 млрд грн). На взуття, форму та екіпірування для армії Міноборони витратило 1,5 млрд грн (у 2020 році – 2,1 млрд грн), однак закупити, скажімо, 16 000 запланованих шоломів за 111 млн грн за цілий рік так і не змогло”, – підсумовує Саєнко.

Читай у Google News!