Війни коміксів: Росіяни хотіли б мати свою “Волю”, але зась

FacebookFacebook MessengerTwitterLinkedInTelegramPinterestPocket

У 2019 в Україні вийшов другий том коміксу “Воля“, що розповідає альтернативну історію української революції 1918-1921 років. Вихід першої книги у 2017 році викликав негайну реакцію офіційних російських ЗМІ, які присвятили йому низку грубо зроблених пропагандистських сюжетів, основним змістом яких було обурення “та як вони сміють зазіхати на нашу священну історію революції”. А між тим, поява “Волі” – це дуже показовий приклад того, як українська пропаганда вже який рік обігрує і буде продовжувати обігравати російську. І ось чому, пише Михаіл Діунов для apn.ru.

Комікс “Воля” зроблено в популярному на пострадянському просторі жанрі стімпанк в якому світ фантастичних технологій кінця XIX- початку ХХ століть постає в образі, стилізованому під епоху Вікторіанської Англії, початку Першої світової війни. У 1918 році, після революції в Петрограді на півдні з’являється велика європейська Українська держава, утворена внаслідок злиття гетьманської України Павла Скоропадського і ЗНР. В результаті на карті з’являється величезна держава в кордонах від Львова до Царицина на Волзі.

Подібні масштаби пояснюються тим, що українська армія розбила більшовиків-москалів і повернула собі українські землі. Поразки від войовничих українців змусили вождів комунізму звернутися до некромантських технологій, так що за росіян тепер борються орди мерців в червоноармійських шинелях і будьонівці. Хід – відмінний. Ворог – не просто москаль, який прагне позбавити Україну незалежності, він ще і переконаний комуніст, та до того ж зомбі. Дегуманізація противника на найвищому рівні. З таким ворогом не можна вести переговори, його можна лише вбивати.

Приблизно в той же самий час про комікси задумалися і в Росії. З нічого раптом з’явилося видавництво Bubble Comics, яке негайно розпочало випуск багатотомних серій про співробітника поліції “майора Грома”, колишнього російського військового, а нині мисливця на демонів “Бісобоя”, і православного воїна зі злом “Інока”. Дуже характерний підбір героїв ясно свідчить, що творці коміксів хотіли скористатися тими стовпами, на яких стоїть ідеологія Російської Федерації – спецслужби, армія і клерикалізм. Особісто “Майор Гром” ще й петербуржець. Натяк зрозумілий.

Але орієнтація на “скріпи” зіграла негативну роль в коміксах про російських супергероїв. Попри шалені гроші, вкладені в створення і просування коміксів [аж до повнометражного фільму про майора Грома, який повинен незабаром вийти на екрани], особливою популярністю вони не користувалися, продаючись тиражами менш як 5 тисяч примірників, що куди менше української “Волі”, при непорівнянних розмірах внутрішнього ринку двох країн. Не врятувало і викладання коміксів у вільний доступ, що зазвичай сильно допомагає зростанню популярності книг.

Загалом витрачено на весь цей бенкет духу гігантську кількість коштів – запрошені іноземні художники, створені комп’ютерні ігри, реклама, знімається фільм… А вихлоп – близький до нуля. Російські шанувальники коміксів продовжують читати Marvelі та DC.

Чому так? Та тому що в РФ, як завжди, був застосований перевірений метод, який влада вважає не просто надійним, а єдино-можливим. Влити в проект необмежений бюджет і поставити керувати процесом “свою” людину. Але бабло не перемагає вільну творчість. Те, що українці створюють для душі та для себе, в Росії робиться за гроші, в рамках відбування нудної трудової повинності.

FacebookFacebook MessengerTwitterLinkedInTelegramPinterestPocket