Роками українські силові й міграційні органи видавали росії через країни-посередники чеченців, інгушів, черкесів та етнічних росіян, які тікали зі своєї батьківщини через переслідування з боку Кремля й формально звинувачувалися в рф у «тероризмі». Деякі з цих утікачів воювали на боці України. Але й це не стало перешкодою для примусової передачі їх у лапи путінського режиму. Чому так відбувається, хто стоїть за цим неподобством і чи є тут корупція, в інтерв’ю для texty.org.ua розповідає правозахисник Борис Захаров.
Подвійні стандарти
— Почнімо з історії, яка зараз на слуху. Аслан Хакімов, громадянин росії, який у 2015 році втік від переслідувань ФСБ, а від початку великої війни власним коштом робив наземні роботизовані комплекси для ЗСУ. Попри це, з квітня 2026 року його утримують у пункті тимчасового перебування іноземців, а міграційна служба домагається видворення до росії, де його оголошено «терористом». Здавалося б, після 2014-го, а тим паче після 2022 року така видача країні-агресору неможлива?
Це давня, хронічна проблема. Від 2014 року все було так, наче нічого й не змінилося після початку російської агресії. Візьмімо Адама Осмаєва, відомого командира батальйону імені Джохара Дудаєва, чоловіка Аміни Окуєвої (мала чеченсько-польське коріння, лікарка, військова, вбита кілерами у 2017 році внаслідок замаху на неї та Адама Осмаєва. — Ред.).
Осмаєва хотіли видати ще за Януковича, врятувало правило 39 Регламенту Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про термінові заходи, яке подала Харківська правозахисна група (правило 39 дозволяє суду вживати невідкладних заходів, якщо є загроза життю, здоров’ю чи існує інше порушення прав, яке не можна відновити, зокрема видача осіб іншій країні, де є загроза смерті або катувань. — Ред.).
Але після початку війни багато іноземців — росіян, які чинили опір кремлівському режиму, — опинилося під екстрадиційним арештом і їх усіма способами намагалися видати росії.
Видали двох чеченців — навіть імен їхніх не знаю
— Тихо?
Когось тихо. У 2015 році видали двох чеченців — навіть імен їхніх не знаю. Це робилося нишком, правозахисники дізналися про це постфактум. Тоді відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, де я виступав. Тему порушили народні депутати Рефат Чубаров і Георгій Логвинський, викликали представників СБУ, була омбудсманка Валерія Лутковська.
— У чому головна суперечність?
У подвійному стандарті. З одного боку, росія судить наших українських громадян — кримських татар, бійців «Азову» — за «тероризм», «участь у терористичних організаціях», «екстремізм», «диверсії». І ми справедливо кажемо, що ці справи сфабриковані, що люди невинні, а російське законодавство брехливе. А у випадку з чеченцями, інгушами та іншими, хто бореться з путінським режимом, говоримо: так, це злочинці. Видаємо їх росії на смерть.
— Наведіть приклади.
Тимур Тумгоєв, інгуш, боєць батальйону імені Шейха Мансура (Чеченський миротворчий батальйон, створений 2014 року в Данії рухом «Вільний Кавказ»; спершу діяв поза державними структурами, після початку повномасштабного вторгнення воює у складі Сил оборони України; за даними профільних ресурсів, під командуванням Головного управління розвідки. — Ред.).
У росії Тумгоєва звинуватили в тероризмі — нібито він був терористом у Сирії. Причому не в складі організації «Ісламська держава Іраку та Леванту» (ІДІЛ), а серед опозиційних сил, які зрештою перемогли пропутінський режим Асада. Ці формування в деяких країнах справді вважали терористичними, із цим був публічний скандал, і Комітет Організації Об’єднаних Націй (ООН) заборонив видачу їхніх учасників. Але на відміну від правила 39 ЄСПЛ рішення Комітету ООН має лише рекомендаційний характер. І Україна у 2018 році видала Тимура Тумгоєва росії. Плюс там могла бути корупційна складова.
Гроші авторитарних режимів
— Як видали?
Із Тумгоєвим за дві години до вивезення зустрічався наш адвокат. Тумгоєв зрозумів, що відбувається, відмовився від адвокатських послуг — вирішив, що нічого із цього не вийде, крім торгу з українськими силовиками.
І торг почався: сума з п’ятьма нулями в доларах. Хабар за те, щоб «перебити» гроші, які росіяни платять нашим працівникам відповідного відділу СБУ за кожну видану голову. Це я знаю зі слів нашого адвоката, який встиг приїхати до Тумгоєва перед видачею. Він був присутній на цій розмові, але коли почали обговорювати суми, то його сам Тумгоєв попросив вийти.
росія платить грошима й послугами за розправу
Тоталітарні режими взагалі не шкодують коштів на переслідування своїх опозиціонерів — росія платить грошима й послугами за розправу над ворогами путінського режиму. Стовідсоткових доказів у мене немає, але непрямих свідчень стільки, що сумнівів не лишається.
— Це стосується лише російського режиму?
Білоруського режиму також, і середньоазійських: Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану, Казахстану. Те саме було з режимом Асада в Сирії. Хоча в сирійському випадку йшла громадянська війна — більшість опозиціонерів отримували додатковий захист в інших країнах.
Один показовий кейс — Монтасір Альбольболь (сирійський лікар, лідер сирійської громади України, правозахисник. — Ред.), член опозиційного уряду, якого персонально переслідував Асад. У нього в Україні дружина, четверо дітей. За нього заступилися правозахисники, народні депутати, і Державна міграційна служба все ж таки надала йому статус біженця.
Отримуйте найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Кабінетні перегони зі смертю
— Повернімося до російського напрямку. Як видача відбувається технічно?
Зараз в України немає міжнародно-правового співробітництва з росією — це наш ворог на полі бою. Але до 2022 року намагалися видавати всіх, кого росія зажадала.
Показова справа 2016 року інгуша Зелімхана Бєлхароєва (відомий борець греко-римського стилю). Його теж рятувало правило 39, однак видати хотіли попри це. Бо там є вузьке «віконце»: доки ЄСПЛ протягом доби ухвалює рішення, людину ще можуть встигнути вивезти з країни.
По Бєлхароєву правило 39 надійшло в четвер увечері до українського урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ (тоді це був Іван Ліщина). Він передав документ у міжнародний відділ Генеральної прокуратури, де його мали завізувати й зупинити видачу Бєлхароєва. А в прокуратурі люди вже пішли з роботи додому, можливо, спеціально. І в п’ятницю зранку Бєлхароєва саджають у бус, щоб передати росіянам.
Врятувала перша заступниця міністра юстиції Наталія Бернацька
— Як його врятували?
Врятувала перша заступниця міністра юстиції Наталія Бернацька. Я ще в четвер здійняв у Фейсбуці страшний скандал, тегнув усіх, телефонував тодішньому генпрокуророві Юрію Луценку — він слухавку не взяв. Пенітенціарна система підпорядкована Мін’юсту, а доки правило 39 не завізоване, вивозити затриманого з-під екстрадиційного арешту заборонено. Завдяки законному втручанню Бернацької його вдалося врятувати.
— А з Тимуром Тумгоєвим, якого видали росіянам, що далі сталося?
Його не раз катували, дали 18 років. Зараз він у надважкому стані, погано пересувається — від здорової людини нічого не лишилося. А він був нашим бійцем — бійцем батальйону імені Шейха Мансура. Ще зробили підлість одну: перед видачею йому в кишеню запхали його ж посвідчення бійця батальйону імені Шейха Мансура, щоб росіяни додали ще й те, що він воював тут.
Усі ці дії — зрада. І не лише людини, а Батьківщини, бо це боротьба з тими, хто боронить Україну.
І тут треба сказати про суттєву помилку Володимира Зеленського — незаконні санкції проти наших бійців із того самого батальйону імені Шейха Мансура та кількох інших батальйонів, уведені в дію у 2021 році.
