Навіть не моніторячи вмисне, а просто нанизуючи в ряд те, що впадає в око при побіжному перегляді новинної стрічки, в межах тижня, можна зрозуміти, що росіяни задіють на повну ресурс “внутрішнього впливу”, який в них в руках вже понад 20 років, пише українська письменниця Оксана Забужко.
Дано:
1) безпрецедентна (вдесятеро вища проти звичайного рівня) атака рашистських ботів під відео з швейцарського саміту миру – буквально “інформістерика”, німий крик “ааааа!”;
2) ганебний візит х…ла (інакше його вже не назвеш!) до Пн Кореї – просто-таки “на цирлах”, див. гарну ілюстрацію в коменті;
3) інфа від фінської розвідки, що Росія зняла з російсько-фінського кордону 80% війська й техніки, щоб перекинути в Україну…
Власне, вже цього досить, щоб зрозуміти: справи супостатів – кепські, дуже. “На ізльотє”.
А це, своєю чергою, означає, що найближчими тижнями/місяцями звідусюди, “з увімкненого й вимкненого, з отворів і розеток” (с) нам навперебій розповідатимуть, як все кепсько і безнадійно – у нас (!). І будуть множитись аки віруси лукаві заголовки на кшталт “Ми програємо цю війну”, і експертні простирадла про те, як “всьопропало”, і витягатися з фсбшного нафталіну сценарії 2014-го (благо молодь їх уже не пам’ятає, та й не тільки молодь – недавно й журналісти мені зробили круглі очі, коли я нагадала кампанію “віддаймо Крим і Донбас Росії” в наших ЗМІ перед 2014-м роком: ой, а що, правда таке було?..), і пригадуватимуть нам “билоє братство”, і будитимуть жалість і співчуття до “їхніх мальчіков” – словом, інформаційно вразливим в ідеалі краще б до осені взагалі все повимикати (якби ж то змога!), щоб не було спокуси…Тому що ЦЕЙ ресурс “внутрішнього впливу” у них в руках – понад 20 років. І неважко здогадатися, що саме він зараз буде задіяний на повну потугу.
Тож є сенс приготуватися.
І стежити за руками.
Будьмо уважні (с).
