Плісняве амбре авторитаризму вже тут, бо інформаційне поле захопила агітбудка – Гайдукевич

FacebookMessengerTwitterLinkedInTelegramPinterestPocket
Read in Google News!
амбре авторитаризму

Коли збройники повернуться з війни, а останній волонтер віддасть ключ від порожнього складу, знадвору вони відчують плісняве амбре авторитаризму, пише журналіст та телеведучий Віталій Гайдукевич ….. амбре авторитаризму

Цей сморід вже зараз чуть, тільки зараз його перебиває запах пороху, гару, крові, пилу і поту. А коли завершиться війна, кожен із нас повернеться до синьо-жовтої копії… росії. Де великі маси зазомбованого народу, будуть співати славні Лідеру Нації… де влада скубтиме підприємця як гуску і жорстко пресувати тих, хто спробує крякнути… де ти або мовчиш, або тебе кошмарять силовики… де свобода слова загнана в резервацію ютубу…

Мантра “нам потрібна єдність, бо війна” буде замінена “нам потрібна єдність, бо країну відбудовувати”. Запитань владі не можна буде ставити – критикуєш, значить ворог. На ті запитання, що озвучать якісь шальоні студенти, активісти чи опозиція, просто не буде відповіді. А нашо рефлексувати – “партія у нас одна – стучать надо чащє…” (с) (це радянськй анекдот – загугліть).

Авторитаризм вже поруч. Він смердить в дрібницях. І багато хто вже із ним змирився, бо бізнес віднімуть, викинуть із ланцюжка закупівель, звільнять… варіантів багато.

Авторитаризм вже тут, бо інформаційне поле захопила агітбудка і її щупальця-ЛОМи, пихаті в своїй владонаближеності. Авторитаризм поруч, бо можна просто взять і притиснути три телеканали – просто так. Медведчуковським медіа-лицям Банкова дозволяє (бо ж свої, малороси), а іншим – зась.

Авторитаризм тут, бо просто так взяти і не випустити за кордон лідера найбільшої опозиційної партії – легко. І пофігу, що це ледь не найдосвіченіший дипломат-міжнародник країни, в п’ятірці кращих так точно… що паспорти на руках… що запобіжного заходу немає. Пофігу. Ніззя.

Авторитаризм в деталях – спікер ВР видає відрядження, а на кордоні виявляється, що “не пущать”. Нехай Україну піде представляти ідіотка, що пропонувала в ЗСУ ввести розстріли – йпрст, це ж рівень.

І багато хто скаже, “слухай, давай після війни…”. Тільки після війни виявиться, що поборовши одного дракона ми отримаємо іншого. І буде пізно. Виявиться, що не за таку країну воювали і волонтерили.

P.S. І не треба “повернуться хлопці з війни – порядок наведуть”. Не наведуть. Бо авторитаризму, який упіймав кураж, пофігу, звідки хто повернувся. Бо “навести порядок”, це не емоція силової дії, а послідовне спокійне відстоювання прав, свобод, пріоритетів суспільства і інтересів державності. Державності, а не групки людей, які вирішили, що схопили Бога за бороду.

Теги для недоумків:

– “єдність” може бути лише навколо інтересів країни, державності, суспільства. Це цілісність, свобода\свободи, права, відповідальність, армія, ідентичність – це і є “Україна понад усе”. Ліпити недоторканного божка – це не єдність, це ідіотизм.

– право на власну точку зору, обгрунтовану (!) критику чи запитання – невід’ємне для громадян. Забрати це право – привести російський дух в хату за ручку.

– закривати очі і відкладати проблему на потім – постріл не в ногу, а в майбутнє.

– ні, ніхто не ставить під сумнів і не загрожує чинній владі – вони не спромоглися посилити країну протягом 2 років, їм і розгрібати наслідки та нести відповідальність. Робитимуть правильні речі – їх усі підтримують. Усі. Не заради них, заради країни – усі влади тимчасові.

Читай у Google News!