Чому Ендрю Крамер з NYT не має репутації незалежного та об’єктивного журналіста в Україні – InformNapalm
Read in Google News! 
Американське видання The New York Times 22 липня 2022 року повідомляє, що створює та відкриває бюро у Києві «щоб продовжувати висвітлювати війну, яка перевернула життя мільйонів українців і резонувала далеко за межами країни. Конфлікт, який поставив людей у всьому світі під загрозу голодної смерті, зруйнував союзи, підірвав зусилля щодо переходу на «чисту енергію» і кинув виклик і так крихкому світовому ладу…»
Видання представило керівника, Ендрю Крамера, написавши, що «немає нікого кращого для керівництва The Times».
Відступимо від дифірамбів на адресу Крамера та звернемося до деяких фактів та епізодів того, чим запам’ятався Ендрю Крамер, нам – українцям. І чому він не має репутації незалежного та об’єктивного журналіста в Україні – країні, жертві російської агресії, пише Андрій Вайс спеціально для informnapalm.org.
Ендрю Крамер жив і працював у росії понад 10 років. Працював у московському бюро The New York Times. Одружений з російською журналісткою Анною Нємцовою (однофамілиця вбитого Кремлем Бориса Єфимовича Нємцова).
Існують очевидні ознаки того, що він брав участь в інформаційно-психологічних операціях росіян та відігравав активну роль у поширенні кремлівських наративів.
На початку травня 2016 року на сайті «Миротворець» з’явилися списки журналістів, які отримували акредитацію на окупованих районах Луганської та Донецької областей.
Ендрю Крамер був серед них і прокоментував цей факт так: «…впливові люди в Україні, демократії, яка прагне до вільного поширення інформації, переслідують мене та інших за те, що ми просто виконували свою роботу: повідомляли про дві сторони війни […] Список, опублікований на українському націоналістичному сайті «Миротворець», мабуть, був створений з відчаю, що поступово наростає».
«Націоналістичний» сайт – цікаве та знайоме формулювання, яке використовується Кремлем.
До речі про «націоналістів». Напевно, читачам відомий громадянський активіст Юрій Гудименко, який нещодавно зазнав поранення і перебуває на лікуванні в госпіталі, куди він потрапив з передової, захищаючи українську землю та громадян від російської агресії в лавах ЗСУ. (Побажаємо якнайшвидшого відновлення нашому захисникові). Саме Гудименко згадувався у статті Крамера напередодні нового та масштабного етапу російської воєнної агресії. Стаття вийшла 10 лютого та мала маніпулятивну назву «Збройні націоналісти в Україні становлять загрозу не тільки для росії».
А в розпал пандемії та масивної дезінформаційної кампанії Кремля про неефективність і небезпеку західних вакцин він підключився до теми інформаційного просування маловивченої й за міжнародними стандартами сумнівної вакцини Sputnik-V (росія не провела стандартні клінічні випробування в повному обсязі, а надані дані мали явні ознаки фальсифікації).
Виходить кілька статей під його авторством:
«росія, що чекала аплодисментів, ображена холодним прийомом, наданим її вакцині» (Published Aug. 23, 2020 Updated Nov. 24, 2020)
«Багаторічні радянські дослідження вказують на стратегію боротьби з коронавірусом. Подружня пара вірусологів у Москві випробувала вакцину на своїх дітях у 1950-х роках. Наразі виявлений ними побічний ефект дає нову надію на захист від коронавірусу» (Published June 24, 2020Updated June 25, 2020)
«На думку експертів, російська вакцина безпечна та ефективна» (Published Feb. 2, 2021Updated Oct. 8, 2021)
У статті із таким безапеляційним заголовком автор посилається на видання The Lancet. В рф під час пандемії це видання стало особливо цитованим, у ньому писали не лише про коронавірус, а також про вакцину «Спутник V» та про отруєння Навального. Цей медичний журнал виступав на захист палестинців та сприяв збільшенню числа антивакцинаторів.
До речі пізніше у тому ж The Lancet в статті група епідеміологів і біологів з різних країн піддала серйозним сумнівам наявні дані про третю фазу клінічних випробувань російської вакцини від коронавірусної інфекції Sputnik V та зроблені на їх основі висновки про ефективність та безпеку вакцини.
Про це пише «Радіо-Свобода». «У відкритому листі, оприлюдненому в The Lancet, вчені, серед яких є і російський фахівець, проаналізували опубликовані в цьому ж журналі дані випробувань російської вакцини. Її виробник – інститут імені Гамалеї – на підставі цих випробувань заявив, що ефективність «Спутника» перевищує 91 відсоток.»
«Автори критичної статті, проаналізувавши аргументи виробників вакцини, пишуть про безліч невідповідностей у представлених даних, низку незвичайних і підозрілих збігів (зокрема, вакцина, згідно з офіційними даними, показала майже однакову ефективність для всіх вікових категорій. Вони математично показали, що заявлені для різних вікових груп цифри змушують засумніватися в реальності наданих даних і можуть свідчити про фальсифікацію), відсутність прозорості при проведенні третьої фази випробувань «Спутника» і точних правил її проведення. Головне джерело їх побоювань, однак, в тому, що не було опубліковано низку даних про випробування, без яких, на думку авторів, об’єктивно оцінити їхні результати неможливо.»
«Публікація в медичному журналі The Lancet стала одним із аргументів як для російської влади, так і для політиків із низки країн світу, включаючи ЄС, щоб заявляти про надійність російського препарату. Контракти на його постачання укладено з десятками країн, хоча він, на відміну від шести інших вакцин, офіційно не схвалений ВООЗ.»
Цьому ж сприяла і стаття Ендрю Крамера у виданні The New York Times, що читається та поважається в усьому світі.
Ну і як вишенька на торті з промоції Кремлем Sputnik-V вийшла стаття Ендрю Крамера, яку кремль використав для просування своєї вакцини у різних країнах. Статтю згадували, перекладали різними мовами і на неї посилалися Кремлівські медіа по всьому світу. Йдеться про напевно відомий українському читачеві розтиражований у медіа факт, що американський журналіст вакцинувався Sputnik-V у Москві.
Цим журналістом і був Ендрю Крамер. Після вакцинації він став частим гостем в ефірах російських та західних медіа, де просував наративи про те, що «політичний галас приховав досягнення російських учених», «російські вчені мають довгу та легендарну практику розробки вакцин, оскільки за часів СРСР боротьба з інфекційними захворюваннями була пріоритетом радянської охорони здоров’я, а експорт вакцин – елементом дипломатії в період холодної війни».
Цікавим є і візит Крамера до Якутії з висвітленням, за його словами, «цікавої для читачів інформації про вічні коштовності – алмази» у статті, що має ознаки джинси в інтересах російської корпорації «Алроса» та її продукції в американському виданні, яке читають у всьому світі.
«Алроса» – російська група алмазодобувних компаній, яка займається розвідкою родовищ, видобутком, обробленням та продажем алмазної сировини. Генеральний директор «Алроси» Іванов Сергій Сергійович (син відомого високопоставленого співробітника КДБ/СЗР Іванова Сергія Борисовича).
«Алроса» видобуває 95% всіх алмазів росії, яка входить до топ країн з продажу алмазів. Прогнозні запаси «Алроси» становлять до 1/3 загальносвітових запасів алмазів.
У квітні 2022 року через масштабну російську військову агресію проти України «Алроса» потрапила під санкції США, а європейські бренди ювелірних прикрас Cartier, Tiffany, Van Cleef & Arpels, Boucheron, Piaget, Jaeger-LeCoultre, Pomellato, DoDo, Qeelin відмовилися від діамантів російського виробництва.
Крамер тоді приділив час навіть для радіоефіру на місцевій радіостанції «Алмазный край» у Якутії.
7 травня 2019 виходить стаття Крамера із заголовком «Дивовижна історія літака нагадує про колишню російсько-американську дружбу».
Цікава маніпулятивна теза про Зеленського напередодні масштабного вторгнення росіян.
Червоною ниткою, періодично та систематично, Ендрю Крамером вплітаються кремлівські наративи і тези. Цей короткий огляд не може вмістити всю повноту картини і «дивних збігів» американського журналіста з вектором Кремля.
Турбують, як мінімум, ще два питання. По-перше, враховуючи специфічний шлейф і бекграунд Крамера (у тому числі багаторічну роботу в Москві), як могли дати акредитацію Ендрю Крамеру на відвідування передової та позицій наших військових, де навіть народний депутат Безугла влаштувала йому екскурсію стратегічно важливими оборонними позиціями наших військових?
І друге вкрай важливе питання – як може Ендрю Крамер очолити бюро в Києві шановного всіма видання The New York Times? Адже світ цікавить об’єктивна та чесна журналістика. І для нас, українців, дуже важливо зберегти життя наших громадян, відстояти свою незалежність у межах наших міжнародно визнаних кордонів. І підносити інформаційні набої Кремлю в Києві, як у Москві, не вийде!
Читай у Google News!