Влада Зеленського накидає фінансовий зашморг на політику національної пам’яті – В’ятрович
Схвалений 26 листопада урядом проєкт держбюджету на 2021 рік підвередив виразне прагнення нинішньої влади накинути фінансовий зашморг на політику національної пам’яті, наголошує історик, Голова Українського інституту національної пам’яті (2014-2019), народний депутат України Володимир В’ятрович у своїй колонці, опублікованій на istpravda.com.ua.
Далі текст колонки:
“Нагадаю, навесні правляча монобільшість вилучила з видатків на гуманітарну сферу десятки мільярдів гривень у антиковідний фонд. Гроші вилучили нібито для боротьби з пандемією і обіцяли невдовзі повернути, якщо не в бюджеті цього року, то в бюджеті-2021.
Як “ефективно” використали антиковідний фонд, вже знає вся країна – просто закатали в асфальт. Десятки мільярдів успішно “засвоєні” наближеними до влади компаніями в ході того, що в народі називають “великим крадівництвом”. І тепер люди, які могли б жити, помирають у лікарнях через нестачу кисню.
А як “повертають” витягнуті на це велике крадівництво гроші, можете судити самі:
На державні заходи у сфері політики пам’яті, реконструкцію приміщення Архіву національної пам’яті та діяльність музею Майдану в бюджеті 2020 року передбачалося 96 мільйонів, у бюджеті 2021 – лише 43 мільйони.
Це означає, що про реконструкцію приміщення архіву чи будівництво приміщення музею Майдану в наступному році не може бути й мови.
До речі, не сумніваюся, що атака влади на музей Майдану, риторика СБУ, МВС та прокуратури про буцімто причетність колективу музею до “розкрадання” бюджетних коштів спрямована, зокрема, на те, щоб результати міжнародного конкурсу не були реалізовані й у Києві ніколи не з’явилося ні Меморіалу Небесної Сотні, ні гідного приміщення музею Майдану.
І заборона будувати меморіал, і обшуки в музеї, і бюджетний зашморг – ланки одного ланцюга.
Інший приклад: у доковідному бюджеті 2020 року на надважливу програму діяльності Українського інституту МЗС, промоцію України у світі і зв’язки з закордонним українством передбачено було 133 мільйони (що й так дуже мало), а в бюджеті 2021 року – лише 59 мільйонів гривень. Це означає повну зупинку хоч скількись дієвої культурної дипломатії держави.
Можна було б повірити, що блокування за допомогою фінансового зашморгу таких надважливих програм – необхідність, викликана бюджетними труднощами. Якби не вже згадане “велике крадівництво” чи додаткові мільярди, які уряд без проблем роздає на МВС чи, наприклад, на телесеріали.
Цілеспрямовано позбавляються коштів саме ті інституції і програми, які для Москви як кістка в горлі, бо можуть при відносно незначних видатках ефективно протидіяти російській інформаційній агресії”.