Лист Мерца до керівництва ЄС, опублікований сьогодні у виданні Politico, можна сприймати дуже по-різному. На перший погляд це – суцільна «зрада» та чергова спроба залишити нас на невизначений час у передпокої Євросоюзу. Навіть мені він передовсім нагадав анекдоти ще часів Кучми. Про це пише колишня заступниця Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Лана Зеркаль.
Але… це саме той випадок, коли варто вийти із звиклої парадигми мислення та трохи зануритися у деталі пропозиції, яка звичайно не таке вже й «дорогезне хутро», але точно краще ніж попередній варіант французько-німецької пропозиції, яку цитувало FT два тижні тому.
Отже, про що зараз насправді йдеться:
– по-перше, запропонований Німеччиною формат асоційованого членства в ЄС для України, а заразом і Західних Балкан із Молдовою, який Мерц називає “новим імпульсом” дає нам можливість отримати повноправну участь у внутрішньому ринку ЄС, тобто торгувати без тарифів та квот;
– по-друге, – ми зможемо опосередковано брати участь у внутрішній політиці блоку, зокрема отримаємо і право голосу на зустрічах Ради ЄС і Євроради, а також долучимося (хоч і без права голосу) до роботи Єврокомісії та Європарламенту;
– по-третє, Україну поступово інтегруватимуть у бюджет ЄС та нададуть певні безпекові гарантії від статті 42.7 Договорів ЄС про взаємну допомогу і оборону.
У пропозиції Мерца для нас наразі бракує ключового кроку: підписання договору про вступ до ЄС, в очікуванні ратифікації якого і може діяти запропонований ним формат “асоційованого членства”. І говорити зараз варто було б про те, як нам цього досягти. Бо, крім бажання України, для такого сценарію доведеться докласти реальні результати роботи уряду та парламенту по ухваленню законодавства та його впровадження.
