Таке враження, що влада думає про повоєнні рейтинги – Гарань

FacebookMessengerTwitterLinkedInTelegramPinterestPocket
Read in Google News!
повоєнні рейтинги

На Заході спочатку скептично ставилися до здатности України захистити себе, не довіряли нашим словам, коли ми говорили, що у нас є українська політична нація, що українці єдині в патріотичному пориві. Тепер вони хитнулися в інший бік. Тепер чуємо, що Україна чинить опір, зокрема, тому, що у неї таки є лідер – президент Володимир Зеленський, із яким українцям неймовірно пощастило, пише науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” Олексій Гарань ….. повоєнні рейтинги

Так, нам справді пощастило в тому сенсі, що нашим президентом є російськомовний єврей, – це одразу рубає під корінь всю російську пропаґанду про «українських нацистів» при владі. На Заході також захоплюються тим, що #Зеленський не втік із країни, тож уже тому він герой. На що я кажу: слухайте, ну ніхто ж не втік із українських політиків, окрім хіба що #ОПЗЖ. Усі тут, і всі захищаються. Намагаюся пояснити, що ми захищаємося не тому, що у нас такий президент, а що у нас такий президент, бо українці захищаються. Бо є армія і суспільство, які ведуть цю боротьбу.

На жаль, довоєнний популізм президентської команди нікуди не дівся. Послухайте, що говорять Андрій Єрмак, Михайло Подоляк, не кажучи вже про Олексія Арестовича. Вони повторюють мантру про найвеличнішого лідера. Єрмак, виступаючи в #ChathamHouse [цей матеріял пізніше було оприлюднено, тож він не є секретним, тобто щодо нього не діють правила Chatham House], сказав, що, мовляв, Україну так багато критикували за відсутність реформ, а тепер ви бачите, як ми чинимо опір, тож не треба нас критикувати, і далі в тому ж дусі. Здавалося б, влада мала би зростати і робити висновки з власних помилок, але натомість я і далі бачу популізм, напади на опозицію, часом зовсім дріб’язкові, дошкульні. Єрмак розповідає, що якби Зеленський був президентом у 2014 році, ми не здали би Криму. І тут мені хочеться відповісти, що Зеленському, аби стати президентом у 2014 році, треба було би щонайменше бути на Майдані, а не розповідати про «ебонітові палички», а в 2016 році – про «країну-порноакторку». Хоч екзистенціяльна ситуація війни дає можливість проявитися як кращим, так і гіршим рисам, і у випадку президента проявилися кращі.

Водночас унаслідок зачарування світу Україною та її лідером месіянізм, що його мали Зеленський із командою до війни, може посилитися. Є небезпека спроб монополізувати владу. Згадайте, що у виступі перед російськими журналістами Зеленський шкодував про відсутність абсолютної більшости його партії і на місцях. Три канали державницької опозиції відключено від цифрового телебачення. До «Прямого» у мене теж є зауваження, але ж espreso.tv збалансований, «слуги» реґулярно на ньому виступають. Добре в Києві, де можна дивитися зо дві сотні каналів на вибір, а в сільській місцевості люди рахують кожну копійку і вмикають ті тридцять каналів, які їм пропонує державний реґулятор.

Ухвалено закон, який фактично блокує участь іноземців у наглядових радах державних компаній, адже ставить за умову фізичну присутність на їхніх засіданнях. Цього не можна було зробити навіть під час пандемії! А що говорити про війну. Я вже не кажу про заяву Ірини Венедіктової щодо продовження справи Петро Порошенко. Таке враження, що влада думає не тільки про перемогу у війні, а й про власні повоєнні рейтинґи, а це вже прикро.

Читай у Google News!