FASTEN YOUR SEAT BELTS. Ну що ж, дорогі друзі. Схоже, це сталося: росія сьогодні остаточно відкрила передбачений багатьма (і давно підготовлюваний) “другий фронт” – проти Європи, пише українська письменниця Оксана Забужко.
І ні, я не про те, що на Польщу (й Румунію) знов летять дрони: це, так би мовити, фоновий терор, як буває фонова музика. Значно важливіше. що “фашизація Європи” (див. мій допис “Антихрист і ми” в зб. “Наша Європа”) вийшла на новий рівень. Вітання всім, хто одразу відчув, що від убивства Чарлі Кірка смердить гебнею: їм потрібен був новий Горст Вессель, щоб змобілізувати свої “дрімаючі” аналоги місцевих “Оплотів” – усе за Безменовим, класика жанру, аж зуби зводить
І от уже сьогодні в Лондоні Томмі Робінсон, “темна конячка Кремля”, як його звуть ЗМІ (“kremlin shady horse”), збирає непропорційно для свого масштабу великий (за оцінкою поліції, не менше 110 тис.) “марш патріотів” – з протестом проти міґрантів (“Get them back!”) і “на підтримку Чарлі Кірка” (тут, імовірно, ще й те масла в огонь підлило, що в Страсбурзі Європарламент відмовився вшановувати цю “сакральну жертву” хвилиною мовчання – і я їх розумію, бо напередодні, послухавши дебати Кірка в Оксфорді на тему нашої війни, яка, на його думку, триває тільки тому, що цього хоче диктатор Зеленський, а якби Україна прийняла цілком справедливі й логічні умови путіна. то вже давно був би мир, – теж, грішна жінка, відчула природне бажання зацідити небіжчику в рило, і якби від мене хтось тої миті зажадав ушанувати його пам’ять вставанням, то, либонь, так само загрюкала б у стільницю, як більшість депутатів ЄП в залі…).У глибині душі я ці 2 дні сподівалась, що вийде їм все-таки не “Горст Вессель”, а “Олесь Бузина” (у його вбивстві, хто ще пам’ятає, був очевидним той самий замір – збурити й змобілізувати частину суспільства смертю фігури, яку в Москві вважали знаковою; сценарно ж подібною спробою, тільки на іншу ЦА націленою – “зняти повстання проти влади зсередини патріотичного табору”, – дуже сильно відгонять і “львівські” теракти фсб: вбивства Ірини Фаріон і Андрія Парубія, – але в Україні в них цей сценарій усе ніяк “не злітав”). А от Захід кремлівські куратори знають куди краще, ніж Україну (м.ін., кому не лінь, погугліть, там в США вже нова “Юлія Навальная” намалювалась, валькірія й ерінія в одному флаконі, ще ми про цю Еріку Кірк не раз почуємо!), – і в проблему цим разом б’ють таки реальну, ненадуману й непостановочну: ніхто в Європі (крім фашистів, що кричать “геть їх!”) справді ж не має відповіді, що робити з біженцями з колишніх колоній…
Тож пристібаємось щільніше, дорогі українці: Європа перестає бути безпечним місцем. Турбулентність зростає швидше, ніж ми встигаємо усвідомити. Нагадаю, на День Незалежности в розмові з Оленою Гусейновою в книгарні “Сенс” я процитувала двох іноземців, британця й поляка, які у випадку Третьої світової збирались еміґрувати в Украаїну, бо тут “буде найбезпечніше” (лінк на запис і текстову версію інтерв’ю див. у коменті). Схоже, обоє не жартували…
Шануймося.
