росія більше не агресор? Нові домовленості у Мінську

FacebookMessengerTwitterLinkedInTelegramPinterestPocket
Read in Google News!

У Мінську підписані домовленості про створення органу, яким фіксується суб’єктність ОРДЛО, а росія в статусі гаранта–спостерігача виявилася нарівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ – про це йдеться в рішенні Тристоронньої контактної групи за підсумками засідання в Мінську 11 березня. Про це повідомляє dt.ua з посиланням на джерело в переговорній групі.

Як зазначено у протоколі, рішення ТКГ про заснування Консультативної ради буде підписано 25 березня 2020 р. після консультацій із представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини.

“Основним завданням Ради є здійснення діалогу, консультацій та вироблення пропозицій щодо проектів політичних і правових рішень щодо врегулювання конфлікту відповідно до Комплексів заходів, у тому числі щодо проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей України”, – наголошується в рішенні ТКГ.

Згідно з текстом, критерії та порядок призначення членів Ради визначаються Україною, ОРДЛО, росією, Німеччиною, Францією та ОБСЄ самостійно.

Крім того зазначається, що, Україна, ОРДЛО, росія, Німеччина, Франія і ОБСЄ не пізніше ніж за 3 робочих дні до дня першого засідання Ради повинні будуть повідомити Спеціального представника Чинного голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронньої контактної групі про своїх учасників засідання Ради.

Оглядач Тетяна Силіна прокоментувала рішення ТКГ: “Перше, що кидається в очі в проекті даного документа – це те, що в т. зв. консультативну раду за стіл переговорів або, пардон,”консультацій”, на рівних правах і в рівному статусі саджають представників офіційної України та самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”. це те, від чого Київ категорично відмовлявся всі 6 років. І це та помилка, вчинена свого часу Кишиневом у врегулюванні придністровського конфлікту, яку експерти настійно закликали Київ не повторювати”.

За її словами, росія – агресор – за допомогою даного формату отримує підтвердження своєї мантри “настамнєт” і сідає за стіл переговорів як “посередник”, а не учасник конфлікту.

“Можна припустити, що наші західні партнери не заперечуватимуть проти подібного формату, бо вони давно давали зрозуміти, що приймуть будь-яке рішення, підтримане Києвом і Москвою: мовляв,”головне, щоб ви домовилися між собою”. Також не раз доводилося чути, зокрема, від французької сторони, що Києву так чи інакше необхідно розмовляти з представниками ОРДЛО, і “краще говорити, ніж не говорити”, – вважає Селіна.

Крім того, за її словами, подив і побоювання викликає наявність у тексті формулювання про “необхідність всеосяжного політичного врегулювання конфлікту” і повна відсутність хоча б натяку на необхідність негайного припинення вогню, стійкого режиму тиші і забезпечення всіх умов безпеки, необхідних для цього ж політичного процесу. Вона помітила, що ледь згадані в преамбулі проекту рішення ТКГ (без зазначення назв і дат документів) “інші угоди, що становлять пакет Мінських домовленостей” присвячені питанням припинення вогню і виведення іноземних військ з території України.

москва проштовхує реалізацію політичних пунктів “Мінська”, як і раніше, порушуючи всі безпекові пункти. Оглядач припускає, що в нинішній переговорної команді з Банкової вона знайшла вдячних слухачів і реалізаторів своїх ідей, які, можливо, розраховують, що в умовах хайпу навколо наростання небезпеки епідемії коронавируса “мінська зрада” пройде непоміченою.

Як повідомлялось, Зеленський вважає бойовиків винними у невиконанні Мінських домовленостей.

Читай у Google News!