НВ: Кому і які схеми обрубала Супрун

FacebookFacebook MessengerTwitterLinkedInTelegramPinterestPocket

Журнал “Новое Время” назвав п’ять наймасштабніших схем у сфері державної медицини, які знищила Уляна Супрун, чим нажила собі могутніх ворогів.

5 лютого Окружний адмінсуд Києва за позовом депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука тимчасово відсторонив Уляну Супрун від виконання обов’язків голови МОЗ. Вона, мовляв, некомпетентна і досі має американське громадянство.

Розгляд справи по суті відбудеться 15 лютого.

Однак є більш фундаментальне пояснення того, чому прізвище голови МОЗ не зникає із заголовків новин.

Супрун, колишня американка, яка приїхала на батьківщину предків робити реформи, стала флагманом цих змін. Наприкінці минулого року НВ опитав півсотні експертів, намагаючись дізнатися, кого вони вважають головним реформатором країни, – і більшість віддали голоси саме за Супрун. Розпочаті нею зміни настільки масштабні, що розбурхали всю країну і торкнулися мільйонів українців.

При цьому чиновниця з літа 2016 року живе і працює в статусі “в. о.”, тому що вже 2,5 року в Верховній раді не можуть знайти достатньої кількості голосів для її призначення повноцінним міністром.

Чи не з перших днів роботи Супрун на чолі МОЗ проти неї почали вести боротьбу опоненти – як авторитетні медики, так і народні депутати.

Профільний парламентський комітет з питань охорони здоров’я, очолюваний Ольгою Богомолець з Блоку Петра Порошенка (БПП), і зовсім став колективним ворогом Супрун – там двічі намагалися зняти чиновницю з посади.

На думку Олексія Шершньова, співвласника мережі клінік Ilaya, постійні спроби звільнити і. о. міністра відбуваються тому, що проведена Супрун та її командою реформа зачіпає інтереси тих, хто сидить або сидів на корупційній ренті. “Вони її [Супрун] сприймають як загрозу”, – говорить Шершнев.

А Дмитро Шерембей, керівник пацієнтської організації 100% здоров’я, пояснює, що навіть позов Мосійчука в цьому аспекті не випадковий. Радикальна партія, за його словами, пов’язана з Опозиційним блоком і тими його членами, які раніше заробляли на медицині. Зокрема, мова йде про екс-міністра охорони здоров’я Раїсу Богатирьову. “У них вже 2,5 року немає доступу до корупційних схем, і вони хочуть це повернути”, – стверджує Шерембей.

За оцінками активіста, на держзакупівлі ліків бізнесмени від медицини отримували частку в 40% з кожного витраченого державою 1 млрд грн.

У ті часи, коли Богатирьова керувала Міністерством охорони здоров’я, відповідним комітетом Ради командувала теж регіоналка Тетяна Бахтєєва. Сьогодні вона є депутатом Оппоблоку і входить до складу членів все того ж комітету.

НВ відібрав п’ять найбільш грошових схем у сфері державної медицини, які знищила Супрун і її команда.

1. Лікування держзакупівель

У 2015 році Україна перейшла на держзакупівлі ліків через міжнародні організації. У підсумку, за даними Рахункової палати, бюджет став щорічно економити 40% від сум, виділених на ці цілі. Наприклад, у 2018‑му на держзакупівлі ліків пішло 5,9 млрд грн. Відповідно економія склала 2,36 млрд грн. Рішення про міжнародних посередників потрібно щороку продовжувати на рівні уряду, що регулярно і робив МОЗ Супрун.

Чому так вийшло? Вікторія Тимошевська, директор програми громадського здоров’я Міжнародного фонду “Відродження”, відповідає просто: у справі держзакупівель ліків з’явився громадський контроль та одночасно зникла корупція. Спочатку держава закуповувала препарати на тендерах. І їхніми переможцями, як правило, ставали компанії, пов’язані з відомими в фармбізнесі людьми, пояснює Щербан. Вона називає їхні прізвища: бізнесмени Олена Миронова і Петро Багрій, а також Богатирьова.

Мала свій інтерес в сфері держзакупівель і Богомолець, переконана Щербан. За її словами, Ігор Кирилюк, четвертий чоловік голови парламентського комітету з охорони здоров’я (яка тепер стала ще і кандидатом в президенти), є партнером адвокатської фірми Паритет і обслуговує низку великих вітчизняних фармкомпаній. Богомолець на прохання НВ про коментарі не відгукнулася.

2. Реанімація сердець

Три роки тому МОЗ почало реформу системи лікування серцево-судинних захворювань. Відомство Супрун майже в три рази збільшило закупівлю стентів – розширювачів судин, необхідних для екстрених операцій при гострому інфаркті. В результаті у більшої кількості людей з’явився шанс на порятунок, а закупівельна ціна стентів впала з 2,5–9,8 тис. грн до 2-3,4 тис. Міністерство змінило і систему їхнього розподілу. Серед критиків реформи виявився Борис Тодуров, голова київського державного Інституту серця.

Розслідування програми “Наші гроші” показало: у 2015 році термінова операція з установки чотирьох стентів в інституті Тодурова обійшлася одній з пацієнток в 200 тис. грн. Загальну кількість подібних операцій встановити важко. Як з’ясували “Наші гроші”, головлікар і члени його сім’ї могли заробляти ще й на закупівлях. На прохання НВ про коментарі Тодуров не відповів.

3. Подолання інсулінозалежності

У 2017 році з подачі команди Супрун в Україні почав працювати єдиний електронний реєстр інсулінозалежних пацієнтів. Усіх хворих на цукровий діабет другого типу – саме їм потрібно регулярно приймати інсулін – внесли в захищену комп’ютерну базу, яку бачить тільки лікар, провізор. Перший виписує електронний рецепт на цей препарат. А другий, звіряючись з реєстром, видає його хворому безкоштовно або за пільговою ціною.

В Україні офіційно, за документами, отримували інсулін 220 тис. пацієнтів. Але після того, як запрацював реєстр, їх раптом стало 174 тис., розповідають у МОЗ. Різниця в 46 тис. хворих оплачувалася з державного та місцевих бюджетів. Йдеться про чималі суми: раніше держава закуповувала інсулін на 1,4 млрд грн, а в 2018‑му на ці цілі бюджет витратив 1,2 млрд грн.

4. Пігулка для вищої школи

МОЗ вже давно продавлював реформу оцінки знань студентів-медиків. І домігся свого: з цього року якість вишівської освіти почнуть оцінювати по‑новому. Спочатку студенти здавали тільки іспит КРОК – тест їхніх лікарських знань, який приймав спеціальний центр при МОЗ.

Тепер до нього додалися три іспити: з іноземної мови, клінічний з практичних навичок, а також міжнародний з основ медицини. Останній готує всесвітня рада медичних екзаменаторів. А відповіді перевіряють за кордоном. Новації зроблять перевірку знань більш об’єктивною і скоротять корупційні ризики. Тому нововведення опиралися ректори вишів.

5. Оздоровчі процедури для лікарень

З 2016 року кожна лікарня в Україні зобов’язана публікувати список наявних у неї ліків на доступних для пацієнтів місцях, оновлюючи цю інформацію щотижня. Наявність ліків, придбаних за бюджетні кошти, можна перевірити й на сайті eliky.in.ua.

За словами самої Супрун, до цього лікарні приховували від пацієнтів препарати, які купувалися за держрахунок, перепродували їх аптекам, які часто були у самому ж медзакладі.

Автори: Катерина Шаповал, Іван Верстюк

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

FacebookFacebook MessengerTwitterLinkedInTelegramPinterestPocket