Заперечення російських воєнних злочинів, навіть у форматі ‘Денісова вигадала’, – це продовження знущань

FacebookMessengerTwitterLinkedInTelegramPinterestPocket
Read in Google News!
воєнних злочинів

На “Українській Правді” вийшла стаття про ексомбудсменку Денісову, в якій її прямо звинувачують у брехні про зґвалтуваня дітей на Херсонщині. З посиланням на джерела в Офісі Омбудсмена, правоохоронних органах і “Слузі Народу”. У зв’язку з цим вважаю своїм обов’язком сказати ту дрібку, що знаю я, пише блогер Данило Мокриквоєнних злочинів

Зараз я працюю над матеріалом, який стосується подій на Херсощині під окупацією. В рамках цього спілкуюся з людьми звідти.

В одній із таких розмов жінка з Херсонщини, яку я про це сам не запитував і до цього не підштовхував, сказала мені про два випадки зґвалтувань малих дітей. Саме із тих, що описувалися в повідомленнях Денісової. І не як чутки, які ходять, а як те, що сталося у людей, яких моя співрозмовниця знає.
Наголошу: сама Денісова в цій нашій розмові взагалі не згадувалася навіть побіжно.

Так, це свідчення мені наразі не вдалося перевірити, бо не це є темою мого матеріалу. Так, це не дає мені підстав говорити, що все-все, про що говорила Денисова – кришталево чиста правда. Але при цьому це свідчення важить для мене трохи більше, ніж чергові спікери “УП”, які побажали залишитися анонімними.

Бо якщо щось у статті “УП” не відображено, так це бодай спроби верифікувати інформацію у людей з Херсонщини.

Дискусія навколо статті УП про “Денісова вигадувала зґвалтування” зводиться до підігравання російській пропаганді. Я ж хочу сказати про інше.

воєнних злочинів

На фото – Мікі Ґольдман. Хлопченям він був в’язнем нацистського концтабору. Одного разу його відшмагали, завдавши 80 ударів.

Коли завершилася війна, вже в Ізраїлі, він розповідав людям свою історію – і її поставили під сумнів. “Це було для мене 81-м ударом”, – казав він. І тому він перестав розповідати свою історію зовсім.

Ми повинні розуміти, що заперечення російських воєнних злочинів, навіть у форматі “Денісова вигадала”, – це продовження знущань над тими, хто ці злочини пережив.

Жертви таких злочинів, як зґвалтування, і так неохоче про них повідомляють. Бо це – стигма. А коли ти розумієш, що у відповідь можеш ще й зазнати “81-го удару”, то почати про них говорити – ще важче.

При цьому зґвалтування – це не умовна Буча, звідки, крім свідчень, є фото, відео, навіть супутникові зйомки (хоча навіть такий об’єм доказів дехто намагається ставити під сумнів). Зґвалтування в першу чергу – про те, що жертви говорять.

Як вони говоритимуть тепер, коли палки для “81-го удару” роздані в такій кількості в самій Україні?

Читай у Google News!