Чорновол: Кандидат в прем’єри – слуга Онищенка

FacebookMessengerTwitterLinkedInTelegramPinterestPocket
Read in Google News!

Команда Зе одним з ймовірних кандидатів на посаду керівника Уряду називає Олексія Гончарука. На мою думку, це означає, що «слуги народу» віддадуть економіку країни в руки «слуги корупціонера» і справжнім господарем Кабміну стане нинішній втікач – символ української корупції… Олександр Онищенко, пише народний депутат України VIII скликання Тетяна Чорновол.

Тільки не подумайте, що я «Онищенком» тут збираюся всіх налякати! По-перше, Онищенком/Кадировим вже нікого не злякаєш, на жаль. По-друге – це тільки квіточки. Ягідки в тому, що наше суспільство з такими «високопосадовцями» ще не стикалося, дрібний аферист у якого всередині слиз замість стрижня. Це я характеризую толерантно. Впевнена у того, хто прочитає це дослідження висновки будуть гостріші.

Почну я цю історію з традиційного – з корупції в кар’єрі Гончарука.

Просто корупція

В кінці 2014 року за квотою «Батьківщини» на посаду міністра екології призначається Ігор Шевченко – протеже спонсора Юлії Тимошенко олігарха-газовика Олександра Онищенка. Шевченко на посаді міністра відразу починає з головного – оформлювати на Онищенка газоносний Чорноморський шельф неподалік Одеси.

Схема, яка давала можливість Шевченку безжурно віддати шельф Онищенку, була напрацьована «яничарами» ще в 2011 році. Тоді постановою Кабміну Азарова №615 були запроваджені умови безконкурсної, майже таємної, видачі ліцензій на користування надрами будь-яким «рогам і копитам», якщо в їх статутному капіталі є 25% державної власності. Цим шляхом Шевченко і побіг, та так швидко, щоб ніхто і не опам’ятався. Ще зима не минула, як підпорядковане Мінекології НАК «Надра України» створюють разом з фірмами дітищами Онищенка двох здобувачів ліцензій: ТОВ «Чорноморгеоресурс» та ТОВ «Чорноморзахідінвест». (В статутному капіталі першої 70 % належало – ТОВ «Паркер Челлендж», другої – ТОВ «Теус-Н»). Цим двом компаніям Шевченко збирався таємно передати державні надра в межах західного шельфу Чорного моря на наступних площах: Придністрівсько-З’їздівська, Приозерна-Алібейська, Дністровська-Каракатиця, Сундучна-Шатська, Коралове-Катран, Сулінська-Жебріянська, Зміїна-Янтарна.

Все робилося не лише швидко, але і нахабно, Онищенко навіть не приховав свої вуха. Адже згідно держреєстру юросіб основний бенефіціар згаданих вище фірмочок «Паркер Челлендж» та «Теус-Н» – кіпрська «Остексперт Лімітед». А це вже Онищенко власною особою. В цьому можна переконатися прочитавши ухвалу Апеляційного суду від 26 березня 2018, згідно якої було накладено арешт на майно цих компанії в справі НАБУ проти Онищенка. І, до речі, в єдиному реєстрі підприємств «Остексперт Лімітед» також фігурує, як співзасновник відомих фірм Онищенка на пару з самим Онищенком Олександром Романовичем.

Кожен може в цих деталях пересвідчитись, щоб не лишилося жодного сумнівів, що шельф відчужувався в інтересах Онищенка, а не когось іншого.

На початку весни керівником комісії в Мінекології, що повинна була погодити відчуження шельфу, Ігор Шевченко призначає свою давню підлеглу Світлану Коломієць (як тільки Шевченко заходить в міністерство, він терміново влаштовує цю пані спочатку на посаду свого радника, а потім заступника міністра–керівника апарату!!!-дуже важлива посада).

Чужих для таких справ не залучають! Проте керованість Коломієць Шевченком була безсумнівна. Адже вона віддано попередні роки керувала секретаріатом Мерітократичної партії Шевченка та його фондом Shevchenko Asset Management.

Разом з Коломієць, Шевченко заводить в міністерство ще одного в дошку свого – знайомтесь це наш потенційний прем’єр – Олексій Гончарук. Шевченко призначає його своїм радником.

До речі, зараз він пояснює довіру Гончаруку тим, що знав його позитивно кілька років. Я додам, що вони були безумовно дуже близькі, якщо новоспечений міністр Шевченко хотів його бачити не радником, а на ключову посаду для «дерибану надр». А саме: міністр регулярно вимагав його призначення на посаду керівника Держгеонадр. Ця структура підпорядкована Мінекології і саме вона видає ліцензії.

Однак призначення Гончарука не пропускав Яценюк, який підозрював, що Шевченко так наполягає на призначенні свого радника без будь-якого досвіду і репутації в Держгеонадра не для хороших справ. І чим більше Шевченко наполягав, тим більше Яценюк блокував. Найшла коса на камінь! Шевченко через підконтрольні ГО намагався добитися свого через суд. А Гончарука тим часом тримав на підхваті на посаді радника. Гончарук в цей час разом зі згаданою вище Світланою Коломієць парочкою ходили на різноманітні заходи, давали брифінги.

Коломієць і Гончарук

Однак Шевченкові Гончарук був потрібний саме в Держгеонадрах, бо з незалежним від Шевченка керівником, «дерибан шельфу» був не такою певною справою…

Наприкінці травня 2015 року Світлана Коломієць, як голова комісії Мінекології, погоджує видачу ліцензій фірмам Онищенка. Від чорноморського шельфу Онищенка тепер відділяло лише узгодження Держслужби геології і надр щодо видачі спецдозволів на роботу на шельфі. Папери зайшли в службу, але її керівник затягував час розгляду.

Онищенко та Шевченко в цей час інтенсивно шукали важелі впливу на непокірні Держгеонадра. На той момент ними керував такий собі Микола Бояркін. Припускаю, що на нього намагалися тиснути через Тимошенко, адже той почав свою кар’єру на посаді помічника нардепа «Батьківщини» Юрія Трегубова. Нагадаю, Онищенко на той момент був головним спонсором Тимошенко.

Наради з цього приводу між Шевченком та Онищенком, так би мовити «летучки», проводилися на борту повітряного лайнера олігарха. Міністр весь травень 2015 року пролітав туди-сюди в Ніццу.

На цьому його і «застукав» Арсеній Яценюк. Коли стало відомо, що 6 червня 2015 року Шевченко з Оніщенком полетіли на футбольний матч Ліги Чемпіонів «Ювентус» – «Барселона», що проходив в Берліні, спалахнув неабиякий скандал. Адже в цей момент під Києвом було екологічне лихо – палала нафтобаза і Шевченко мусив бути там, а не на футболі та на борту літака зацікавленої особи. Яценюк публічно зажадав відставки!

Звільнення Шевченка відбувалося скандально, публічно і вчасно. 2 липня 2015 року Верховна Рада відправила Шевченка у відставку. У той же день було призначено фінальне засіданні комісії Держгеонадр (де розглядалося питання видачі ліцензій фірмам Онищенка). Не знаю чи був на той момент керівник Держгеонадр «поламаний» чи ні, але факт в тому, що позбавившись міністра, комісія з полегшенням пожбурила документи Онищенка в сміттєву корзину.

Схема для Онищенка була зірвана в останній момент. Держава зберегла шельф. І тут зауважу на ключовій ролі Яценюка. Але ніхто прем’єру за це не подякував. А все дуже навіть навпаки.

Технологія: «тримай злодія!»

Ось тут я розкажу про головне. Вище мова йшла про звичайну корупційну схему в якій брав участь Гончарук. А тепер я перейду до того, що приголомшило мене, особливо про цинізм Гончарука. Про те, що прем’єр-міністром може стати не просто слуга корупціонера, а моральне сміття, цинічне брехло, найманий медіа-кілер.

Бо зразу після відставки Шевченка, його радник Олексій Гончарук виліз в публічний простір і почав розповідати про схему дерибану шельфу, як про схему … Яценюка, яку прем’єр начебто пропихав весною та продовжує пропихати. Звинувачення ширилися у ЗМІ, як лісова пожежа.

Журналісти/активісти не вважали за потрібне перевірити, що власник кіпрських фірм, які лізли в Чорне море, безпосередньо Онищенко. Журналісти/активісти не зважали на звичайну логіку, що це Гончарук, а не Яценюк працював в Мінекології, що відставка Яценюком Шевченка та його радника Гончарука зупинила видачу цих ліцензій, а не навпаки.

Ніхто не аналізував, що Онищенко-Шевченко продовжують впливати на роботу міністерства. Адже перше: Світланочка Коломієць продовжила працювати заступником міністра-керівником апарату! (це посада сірого кардинала міністерства) аж до квітня 2016 року. Друге: в.о. міністром став інший заступник Шевченка, в дошку «шевченківський» Сергій Курикін, екс-міністр його публічно захищав у різних інтерв’ю. І увага, радником вже нового в.о. міністра Курикіна знов таки став той самий Олексій Гончарук (якщо хтось призабув – це наш потенційний прем’єр!).

Тобто кліка Онищенка продовжила керувати міністерством, але Гончарук у всіх злочинних діях чи бездіяльності Мінекології продовжив публічно звинувачувати Яценюка.

Особливо дискредитація Яценюка пішла по лінії грантожерських організацій. Адже паралельно роботі на нового в.о. міністра, Олексій Гончарук очолив Офіс ефективного регулювання BRDO (існує на західні гранти). Після відставки з посади заступника міністра екології в 2016 році туди працевлаштувалася і його подруга Світлана Коломієць, стала заступником Гончарука.

А що Яценюк? Він вважав, що найголовніше не допустити дерибану надр, а те, що собаки гавкають, то це другорядне. Як він помилявся! Онищенко потім хвалився, що витратив 30 млн.доларів на медіа-вбивство Яценюка. І як бачимо одним з тих цинічних медіа-кілерів був і Олексій Гончарук.

Отже, Гончарук був проплачений Онищенком медіа-кілер. А тепер буде прем’єром України!

Два міністра у яких працював Гончарук були звільнені за корупцію!!!

Після заяв Гончарука на початку серпня 2016 року, прем’єр Яценюк ініціював службове розслідування. На засіданні Уряду він заявив, що вбачає персональну відповідальність керівника «Надр України» Ярослава Климовича в схемі по відчуженню надр. Зауважу, що Ярослав Климович був призначений по квоті «Свободи». Домовитися Онищенку про його сприяння було не важко, бо той був креатурою напівкримінального спонсора «Свободи» Пупса (Ігоря Кривецького). До речі, під час святкування в наступному році Дня народження Онищенка в італійському місті Ареццо туди був запрошений і Пупс.

Також Яценюк поставив завдання залатати дірки в законодавстві, які дозволяли таємно відчужувати надра. Однак зміни у «яничарську» постанову часів Азарова затягувалися з боку Міністерства екології, яким, нагадаю, продовжували «рулити» ті самі кадри Шевченка: в.о. міністра Сергій Курикін з радником Олексієм Гончаруком та керівник апарату Світлана Коломієць. Можливість видачі спецдозволів без аукціону була скасована тільки після призначення в.о. міністра Ганни Вронської. Зате Гончарук та Коломієць, маючи всі інструменти задля прийняття такого рішення, натомість піарилися на різних заходах, де лише говорили про необхідність впровадження прозорості та зміни в постанову КМУ Азарова №615.

Цинізм без міри…

В січні 2016 року в.о міністр Сергій Курикін у якого Олексій Гончарук був радником після Шевченка, теж був звільнений за корупцію! Був неабиякий скандал на Кабміні, коли виявилося, що в.о. заліз в дерибан кіотських коштів.

Тобто перший шеф Шевченка був звільнений за шури-мури на літаку з Онищенком, другий за «лампочки» (це були кошти заплановані на закупівлю енергоефективних ламп для вуличного освітлення).

Але це ще не все, знайшла в інтернеті заяву Волинця до НАБУ, де він наводить документи «дерибану» надр, в яких крім підписів Курикіна стоять підписи подружки Гончарука пані Коломієць. Зокрема, віза Коломієць фігурує в документах сумнівного відчуження ліцензій на видобуток бурштину.

Так що Гончарук працював радником у фігурантів найбільших корупційних скандалів постмайданівської влади, виходив сухим з води і завжди публічно переводив стрілки.

Саме до цієї особливості потенційного прем’єра я і хочу привернути увагу…

Я найбільше боюся в житті таких людей, а ще більше в керівництві країни.

Високопосадовця з таким рівнем цинізму, погодьтесь, ми ще не мали.

Щоб довести цю свою думку, наводжу ще один приклад: з 2005 року і в часи Януковича Гончарук працював в ТОВ «Перша українська індустріально-інвестиційна компанія». В своїй біографії він вказує, що на посаді директора з 2009 року, але в судових ухвалах він фігурує, як працівник цієї фірми з 2005 року. Згідно інших судових документів в ЄДРСР стає зрозуміло, що фірма не гребувала продавати людям повітря. Я знайшла кілька позовів, де інвестори скаржаться, що не отримали оплачену квартиру. Вони судилися, але так і не отримали, їх кинули – фірму було оголошено банкротом … Звісно різні обставини могли бути. Але я не про це, я про цинізм. Справа і тому, що робота у будівельній фірмі-піраміді не завадила Гончаруку одночасно бути головою Всеукраїнської асоціації допомоги постраждалим інвесторам.

Тобто як це? Він одночасно «кидав» людей на квартири і допомагав постраждалим інвесторам? Тим самим? Чи різним?

Це лише деякі факти з його життя. Але з таким багажем цинізму і оббріхування, який з нього може бути прем’єр? Тільки такий, на якого ми заслуговуємо. Можливо цієї брехні треба раз і назавжди і нажертися так, щоб знудило ядучою зеленню…

P.S. Якби 2015го Яценюк пропустив Гончарука на Держгеонадра, то Онищенко вкрав би шельф. Коли зараз ми його пропустимо в прем’єри, чи не ризикуємо, що Онищенко вкраде півкраїни?

Читай у Google News!